Міжпредметні звязки на уроках образотворчого мистецтва

Міжпредметні зв'язки в навчанні відображають комплексний підхід до виховання і навчання, дозволяють вичленувати як головні елементи змісту освіти. Вони формують конкретні знання учнів, розкривають гносеологічні проблеми, без яких неможливе системне засвоєння основ наук. Міжпредметні зв'язки включають учнів до оперування пізнавальними методами, що мають загальнонауковий характер (абстрагування, моделювання, узагальнення, аналогія та інші). Організація навчально-виховного процесу на основі міжпредметних зв'язків може торкатися окремих занять (частіше узагальнюючих), теми, що підлягає вирішенню міжпредметної проблеми, декількох тем різних дисциплін, цілого циклу навчальних дисциплін або встановлювати взаємозв'язок між циклами. Значення міжпредметних зв’язків у навчанні загальновідоме. Вони підвищують якість знань, стимулюють активність, розвивають увагу та інтерес до знань, розширюють кругозір, а головне - сприяють формуванню світогляду. Велике значення цих зв’язків особливо тепер, коли все більше відкриттів, винаходів, новаторських ідей народжується на зіткненні наук, у процесі реалізації системно-структурного підходу, що має міждисциплінний характер. Грунтовна система знань передбачає формування не лише внутрісистемних (внутріпредметних), а і міжпредметних асоціацій. З точки зору психології - це вищий рівень розумової діяльності людини, оскільки вони дозволяють підходити до явища, що розглядається, враховуючи різні системи зв’язків. Отже, необхідно розвивати уміння бачити предмет, що вивчається, з різних боків. А це сприятиме розширенню кругозору, а іноді приведе і до відкриття та розвитку нових знань. Мідпредметні зв’язки – це дидактична умова підвищення наукового рівня знань учнів і удосконалення всього навчального процесу. Вони здійснюють у процесі навчання певні функції: - узгодження в часі вивчення тем різних дисциплін; - забезпечення розвитку наукових понять при вивченні різноманітних предметів; - забезпечення єдиного підходу до формування в учнів умінь і навичок; - систематизація і узагальнення знань, набутих учнями у процесі вивчення різних предметів; - встановлення причинно-наслідкових зв’язків, що існують у природі і які вивчаються в різних дисциплінах; - передбачуваність міжпредметних зв’язків. Актуальність міжпредметних зв’язків шкільному навчанні очевидна. Вона обумовлена сучасним рівнем розвитку науки, на якому ярко виражена інтеграція суспільних і технічних знань. Однак основна задача навчального процесу складається ще і в тому, щоб навчити учнів використовувати теоретичні положення, що вивчаються для аналізу і пояснення реальних об’єктів і явищ, для рішення практичних задач, з якими вони зустрічаються, тобто навчити використовувати теорію як метод пізнання для аналізу реальних явищ і вирішення практичних проблем. Саме в цьому і заключається здійснення зв’язку теорії з практикою. У самому розвитку ідеї міжпредметних зв’язків виділяються дві взаємозв’язані тенденції—інтеграція і координація предметних знань (І.Д. Звєрєв). Інтеграція—це процес і результат створення нерозривно зв’язаного, єдиного, цілого. В навчанні вона здійснюється шляхом злиття в одному синтезованому курсі елементів різних навчальних предметів. Координація—це узгодження навчальних програм з споріднених предметів в трактуванні спільних понять, час їх вивчення, тобто, міжпредметні зв’язки у вузькому смислі, які сприяють і інтеграції знань. Аналіз розвитку ідеї міжпредметних зв’язків у педагогіці дозволяє сформувати основні вимоги до їх здійснення: 1) Міжпредметні зв’язки повинні бути спрямовані на всебічний розвиток особистості учня, посилення зв’язків між освітою, розвитком і вихованням. 2) Міжпредметні зв’язки необхідно включати в навчання у всіх типах шкіл і на всіх ступенях навчання. 3) Необхідна координація навчальних програм на основі інтеграції. Необхідність здійснення міжпредметних зв’язків під час вивчення інтегрованого курсу “Я і Україна” обумовлюється тим, що між двома послідовними уроками природознавства минає від трьох до семи днів, протягом яких молодші школярі розв’язують математичні задачі, вивчають граматичні правила, читають розповіді та вірші, наповненні яскравими образами. На основі аналізу програм, підручників для початкової школи з української мови, читання, математики, природознавства, валеології наведемо приклади реалізації міжпредметних зв’язків під час вивчення інтегрованого курсу “Я і Україна”. Здійснення міжпредметних зв’язків на уроках природознавства і читання під час вивчення об’єктів неживої і живої природи сприяє розвиткові природничих понять, формуванню екологічної культури молодших школярів. У читанках і текстах граматичних вправ міститься багатий природознавчий матеріал, розуміння якого спирається на спостереження учнів у навколишньому середовищі. Програма з української мови для 1-4 класів передбачає природознавчі теми, що безпосередньо пов’язані з веденням календаря природи і праці, з екскурсіями та предметними уроками: картини природи і праці людей у різні пори року; рослини; тварини; праця людей у місті і селі; наша місцевість (орієнтування на місцевості, особливості природи). У першому класі вчитель повинен будувати свою роботу з української мови, спираючись на спостереження, які проводять учні. Знання, набуті учнями на уроках читання, необхідно поглиблювати, уточнювати на уроках “Я і Україна”. Не менш тісний зв’язок природознавства з навчальними дисциплінами естетичного циклу. Образи отримані під час спостережень в природі, широко використовуються учнями в образотворчій діяльності, а викликані природою емоційні хвилювання допомагають розумінню музики. В свою чергу образотворче мистецтво й музика підсилюють емоційне сприйняття природи, роблять отримані в ході спостережень уявлення більш повними й яскравими, і в результаті позитивно випливають на якість і результативність спостережень. Вивчаючи у 3-му класі тему «Перетворювання води», необхідно пригадати поняття, які діти засвоїли на уроках образотворчого мистецтва: різноманітність форм у навколишньому світі, асоціативне сприйняття кольорів, передавання настрою засобами відтінків «холодних» або «теплих» кольорів (аналогічні поняття про звук можна пригадати з уроків музичного мистецтва). Можна також використати набуті учнями знання з уроків читання з теми «Зачарувала все зима». На уроках математики доцільно використовувати матеріал екологічного змісту. Дітям цікаво розв’язувати задачі, в яких представлено матеріал про пристосування живих організмів до навколишнього середовища, про взаємозв’язки, що існують у довкіллі. В свою чергу такі задачі роблять знання про природу більш переконливими. Реалізація міжпредметних зв’язків відіграє важливу роль у формуванні в учнів початкових класів міцних і глибоких знань, допомагає формуванню в них ефективної, єдиної за змістом системи знань і умінь. Здійснення взаємозв’язків природознавства, з іншими навчальними дисциплінами із використанням міжпредметних зв’язків підвищує пізнавальну активність молодших школярів, забезпечує краще засвоєння програмного матеріалу. Формування і розвиток природничих понять на основі застосування знань і вмінь з інших дисциплін дає змогу істотно підвищити якість викладання кожного предмета зокрема. Встановлення зв’язків у знаннях з різних предметів повинно проводитися не лише учителем, а й учнями. Спираючись на набуті знання з інших предметів, учень спроможний охопити думкою і порівняно швидко опанувати складніші знання і вміння. Таке підвищення рівня здатності до засвоєння і узагальнення нового навчального матеріалу становить розвивальний ефект навчального здобутку молодших школярів. Використання в шкільній практиці тих зв’язків, за якими здійснюється міжпредметне перенесення мислительних дій та операцій, є необхідною умовою повноцінного інтелектуального розвитку учнів. Тому дітей потрібно систематично привчати застосовувати знання з інших предметів Виявлення та послідовне втілення необхідних та важливих для розкриття ведучих положень навчальних тем міжпредметних зв’язків дозволяє: а) знизити ймовірність суб’єктивного підходу в визначені міжпредметної ємності учбових тем; б) зосередити увагу вчителів та учнів на вузлових аспектах учбових предметів, які грають важливу роль у розкритті ведучих ідей наук; в) здійснювати поетапну організацію роботи з встановлення міжпредметних зв’язків, постійно ускладнюючи пізнавальні завдання, розширюючи поле діяльності творчої ініціативи та пізнавальної самодіяльності школярів, застосовуючи всю різноманітність дидактичних засобів для ефективного здійснення багатосторонніх міжпредметних зв’язків; г) формувати пізнавальні інтереси учнів засобами найрізноманітніших учбових предметів в їх органічній єдності; д) здійснювати творчу співпрацю між учителями та учнями; е) вивчати найважливіший світоглядні проблеми та питання сучасності засобами різноманітних предметів і наук у зв’язку з життям; ж) впровадження у навчальний процес найновітніших технологій, зокрема принципу розвиваючого навчання. Подальше поліпшення системи міжпредметних зв’язків передбачає й подальше вдосконалення шляхів їх реалізацій: планування цієї роботи в школі, координацію діяльності усіх учасників педагогічного процесу; ефективне використання міжпредметних (комплексних) семінарів, екскурсій, конференцій, розширення практики уроків між предметними зв’язками, на яких можуть розв’язуватись світоглядні проблеми засобами різних учбових предметів і наук одночасно.

#міжпредметнізвязкинаурокахобразотворчогомистецтва