Тарас Шевченко – художник

Тарас Шевченко – художник

Мета:

§ ознайомити учнів з мистецькою спадщиною Т. Шевченка, визначити його роль в розвитку художнього мистецтва, показати шляхи становлення Т. Шевченка як художника;

§ розвивати вміння робити узагальнення, висновки, презентувати проекти; уміння помічати суттєві деталі;

§ виховувати почуття шанобливої пам ’яті до великого сина України - Т. Шевченка.

Поет працював у трьох видах графіки: офорт, бістр, сепія. Зараз ми розкажемо вам про них

Сепії - Т.Г. Шевченка - малюнки, що їх виконав Шевченко фарбою сіро-коричневого кольору, відомою під назвою сепії (виготовляється з так званої чорнильної залози морських каракатиць).До сепії Шевченко звертався дуже часто, особливо в період заслання і створив високі зразки своєрідного монохромного живопису, віртуозно використовуючи прозорість фарби найтонші градації коричневого кольору. В цій техніці він досяг виняткової майстерності світлотіньового моделювання, відтворення простору, предметного оточення психологічної її характеристики. Сепію художник використовував у роботі над ілюстраціями, для виконання підготовчих малюнків до гравірування, в пейзажних замальовках і особливо успішно – в портретах і сюжетних малюнках, що мають самостійне мистецьке значення. Він настільки призвичаївся до цієї фарби, що, коли не було під рукою сепії, розробляв до тону її бістр.

Бістр – чорно-біла фарба, яку виготовляють із сажі букового дерева. Шевченко почав вживати сепію ще під час навчання в Петербурзькій Академії мистецтв. Він міг бачити малюнки свого вчителя К. Брюллова, виконані сепією в Італії і Греції, а також твори інших російських письменників. До цієї техніки Шевченко вдавався в роботі над малюнками, що їх він виконав на Смоленському кладовищі, зокрема, працюючи над картиною “Хлопчик - жебрак, що дає хліб собаці”, за яку у вересні 1840 здобув срібну медаль 2-го ступеня. Сепію виконано ілюстрацію до повісті М.Гоголя “ Тарас Бульба”(1842), а також два начерки “Сліпий” (“Невольник”) (1843) пізніше на цей сюжет поет написав однойменну поему

Офорт – твори художника , виконані технікою штрихового офорта, часом у поєднанні з акватиною. Технікою чистого офорта Шевченко оволодів у роки навчання в Петербурзькій Академії мистецтв, найвірогідніше - в майстерні К.Брюлова, який працював у мистецтві офорта і заохочував до цього своїх учнів. Найбільш ранніми відомими нам офортами Шевченка є естампи “Живописної України”- задуманого ним про історичне минуле, сучасний народний побут і природу України. В останні роки перебування на засланні в Шевченка визрів намір після звільнення цілком присвятити себе мистецтву офорта, щоб поширювати в народі офорти з картин великих художників, а також власні твори.

#урокиобразотворчогомистецтва